Я - снігопад.
Я опускаю крила
на змерзлої землі розбите скло.
Я - град,
Я - напнуті вітрила,
Я - буря,
Я небес зчорніле тло
вдягну, як плащ.
Я полечу, як голуб
й на землю упаду як жовтий лист.
Я надвечірній сонний холод,
Я вітру у гілках тихенький свист.
Я - слід чорнильний, слово на папері,
Я - сон,
Я приходжу вночі,
Я відчиняю для хурделиць двері,
Я бережу від півночі ключі.
зимова зірка і дитячий лепет зливи,
солоний присмак моря на губах,
що в пам`яті як річка тихо плинуть.
Я - твоя муза,
твій таємний страх.
