Сміятись вдень й кричати уночі
Від болю, від жалю і від утрати.
І погляд твій ніколи не знайти,
І пальцями худими постіль рвати...
Рожевим шовком міниться зоря,
Душа ж обтята чорним оксамитом.
І знову ранок. Знову маскарад.
Життя - театр, кригою укритий.
Гарно написано.
