Чому неспиться знов мені?
Сама себе питаю.
Бо серце віддала тобі
За що? Сама не знаю.
Чому я згадую ті дні,
ті миті щастя, ніжні речі?
Тепер та радість лише в сні
А смуток давить мені плечі
Чому не бачиш ти страждань,
які отрутою киплять?
І як позбутися бажань,
які у серці знов горять?
Чому несказане болить?
Коли тебе побачу,
та тільки думка пролетить...
а слів нема і знову плачу.
Чому так хочеться порою
тебе проклясти і забути?
Всерівно образ твій зі мною...
Я знаю разом нам не бути.
Чому мовчиш? Мене забув?
Невже тобі то все минуло?
Моє серденько ти не чув,
воно дарма в твоїм тонуло?
Чому реальність не прийму?
Не хочу того знати!
Я всеодно до тебе йду.
Тепер лиш в снах, коли йду спати.
́́
