Мені страшно, що я залишуся без тебе.
Чому така несправедлива доля?
Чому так покарала мене?
Твої очі я буду пам’ятати завжди,
З думкою про тебе я засинаю
Чому не віриш мені ти,
Що я тебе кохаю?
Як же страшно мені, що забудеш мене,
Забудеш ті поцілунки.
Як же страшно мені без тебе,
Чому у нас нема стосунків?
Адже кохаю, кохаю я!
Але не розумієш ти мене.
І душе шкода,
Що не можу забути тебе.
