Розстріли, розстріли, розстріли…
Знову кричать патріоти,
Знову людям тремтіти,
Війна до кровавої рвоти.
Знову прокляттями воєн,
Народ, до сьомого коліна стятий,
Йому диктатурний гомін
В голову кулями вбитий.
Як пережити знову,
Ненависті страшну хвилю,
Щоб смертям не радіти,
Зачинивши Пандори скриню.
Як в людей забрати,
З розуму смертну кару,
І каяттям спокутувати
Гріхів, всенародну хмару.
