| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Безпалий Микола Іванович (31. 10. 1986 – 11. 05. 2024. )
|
Микола Безпалий народився 31 жовтня 1986 року в Дрімайлівці на Чернігівщині. 11 травня 2024 року поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької області при виконанні бойового завдання загинув Микола Безпалий, державний інспектор митного поста «Чернігів» Чернігівської митниці. Нагороджений почесним нагрудним знаком «За сумлінну службу» від оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ, нагрудним знаком «Знак пошани», Подякою від митної служби України за особистий внесок у розвиток і становлення незалежної України та особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
В очах його небесна сіросинь,
Що мимоволі з мудрістю злилася,
Він Україні відданий був син,
І це довів, як битва почалася.
Ізмалечку він – мамин помічник
В саду, в городі і біля худоби.
В компанії – веселий жартівник,
Характером – вимогливий і добрий.
Таким запам’ятався він усім:
В ліцеї, академії і в школі.
Хтось тихо заздрив юнака красі.
Життя ж пливло щасливою рікою.
Аж ось війна, підступна, затяжна,
Яку спровокували росіяни,
А згодом… до Чернігова дійшла…
Не одного ординці розстріляли.
Микола страху у душі не мав.
За ним – його родина й Україна.
Душа його кричала – не німа ж:
«Не буде мій народ жить на колінах!»
Тепер він доброволець, захисник.
Боронить місто, служить на кордоні.
Контузія… Десь друг найкращий зник…
Безпалий вже старлей в мехбатальйоні.
Немало чоловік мав нагород.
Перепочити ж час не дозволяє.
Проти орди устав увесь народ.
Вогнем страшним Авдіївка палає.
Микола там! Виконує наказ:
Доправити бійцям боєприпаси.
Навідався до московитів сказ,
Коли побачили, як діють «аси».
Але зрадливе щастя на війні:
Для нього й воїв день цей став… останнім…
Чийсь телефон стривожено дзвенів,
А згодом звук його в пітьмі розтане….
Спинився пульс Миколи в… ТРИДЦЯТЬ СІМ…
В Дрімайлівці ж матусі не дрімалось –
В крові лежав синочок – не в росі…
Душа повільно в небо підіймалась…
Тоді в країні травень… квітував,
Де поєдналось біле і зелене,
Й про Україну синові слова:
«Люблю її. Вона ж одна у мене!»
26.07.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
ID:
1048806
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.10.2025 20:24:52
© дата внесення змiн: 02.10.2025 20:25:27
автор: Ганна Верес
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
| В Обране додали: |
|
| Прочитаний усіма відвідувачами (6) |
| В тому числі авторами сайту (0) показати авторів |
| Середня оцінка поета: 0 |
Середня оцінка читача: 0 |
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: - Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
