Всі ми буваєм смілими.
Часом, на жаль, лякливими.
Майже ніколи цілими.
Майже завжди важливими.
Часом стаємо праведні
Але здебільше грішними.
Часом живемо правильно.
Часом стаєм успішними.
Всі ми дахами здвинуті.
Всі ми, як совість, зношені.
Дехто, як одяг скинутий.
Дехто, як жито скошений.
Всі боїмося совісті.
Іноді - запізнитися.
Нам би в герої повісті
В роль на хвилину вжитися.
Всі ми місцями спалені.
Всі по шматочках зібрані.
Часом, як мотлох звалені.
Часом, як п’єса зіграні.
Часом забуті, страчені,
Дошками заколочені.
Часом, буває, втрачені
У не своїм оточенні.
