Осінь шукає маленькі притоки Дніпра,
з яких уже можна туманів доволі напитись.
Падають зорі у трави із неба шатра
і дідуха в’яже ґаздиня у сінях із жита.
Манить своєю красою лісів оксамит,
плаче журавка, їй несила за обрій летіти.
Кажуть, за овидом теж не кінчається світ.
Дозрілі коралі калини прикрасили віти.
Горить у небі повня, ніби бра,
щоб осінь шукала маленькі притоки Дніпра.
01.09.25р.
