Ці рядки написані у 2007-му році, мені було лише сімнадцять, я багато читала історичних книг, особливо - історію України, тому і народились такі наступні рими:
Україно моя, найрідніша з усіх,
із країн Ти у серці - єдина,
Лише мова Твоя і народний твій спів...
наймиліше слова Твої линуть.
Україно моя, сотні тисяч бійців
задля тебе свій подих віддали,
вони мали надію, вони мріяли всі,
що досягнеш ти волі і слави.
Україно моя, Твої вірні сини
кров’ю землю Твою захищали.
Українці Твої – це Герої Війни,
вони мук неземних зазнавали.
Україно моя, знай, Герої Твої...
Молоді офіцери й солдати...
знай, герої УПА за сьогоднішні дні
не боялись життя віддавати.
Україно моя, я не хочу, щоб Ти
так печально у даль заглядала,
бо із темних небес Твої вірні сини
так не хочуть, щоб Ти сумувала...
P.S.: 2007 рік, с. Настасів Тернопільського району.
