місяць скубтиме туман
вдалечині зоря
там де скінчиться світ
і тлітиме спалене місто
буде вже досить вогню
буде радіти бур’ян,
гой, чи кафір- єзуїт
як стане низати намисто
чи питиме воду з калюж
несучи на спині буття
межею Verboten zonen
в кікіморі з довгих шворок
в минуле подалі чимдуж
у пустку буденного дня
блокбастером Пола Верховена
набутий задумливий морок...
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=MM62wjLrgmA&list=RD6zpvlMp04D0&index=4
Чудовий вірш! 
