пустка буденного дня

місяць  скубтиме  туман
вдалечині  зоря
там  де  скінчиться  світ  
і  тлітиме  спалене  місто
буде  вже  досить  вогню
буде  радіти    бур’ян,
гой,  чи  кафір-  єзуїт
як  стане  низати  намисто
чи  питиме  воду  з  калюж
несучи  на  спині  буття
межею  [b]Verboten  zonen[/b]
в  кікіморі  з  довгих  шворок
в  минуле  подалі  чимдуж
у  пустку  буденного  дня
блокбастером  Пола  Верховена
набутий  задумливий  морок...


p/s
https://www.youtube.com/watch?v=MM62wjLrgmA&list=RD6zpvlMp04D0&index=4

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2025
автор: bloodredthorn