Посвящается Жану-Батисту Греную - великому парфюмеру
Бажається сьогодні на світанку,
Коли дощить, неначебто з відра,
Пірнувши у натхненну вишиванку,
Струмитися провулками Дніпра.
Нести себе віршастого на блюді,
Ковтнувши аперолю з півкіло.
Бо мають скуштувати страву люди,
Занурившись в таємне джерело.
Життя свого поетові не шкода,
Тому його розітнуть на шматки,
Ласуючи останню непогоду,
З моєї непритомної геніальної руки.
