Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Мрійниця ( проза) - ВІРШ

logo
Ніна Незламна: Мрійниця ( проза) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Мрійниця ( проза)

      По небу хмари деінде неначе на плаву та в той же час,  зненацька ніби на якісь миті завмирають.Сонячне проміння досягає відблиском вдалину, нині світанок, як з постаменту проганяє.Окраса кольорів змушено  змішалась, відходила на захід сонця. Там, ще не в стані пробудитися все довкола.
   Дачний будинок приймав вітання ранку. Небесне світило, то ближче, то далеко,випромінювало округу. В кімнаті тиша, ніби все  ще бачить сни та це лише на перший погляд. Через білі шовкові фіранки золоті промінці досягло мети, лягли на обличчя Олі.
Дівчинка декілька раз відмахнулася рукою,
-Ото нав’язалися, гірше мух, правда не гризуть а гріють але ж не дають спати.
Терпець урвався,різко піднялася, з ліжка спустила ноги. Щойно спало на думку, ще ж ніби рано, мами не чути,мабуть солодко спить. А чому і ні?!Он вчора ввечері ми так довго купалися в ставку,що я навіть пожартувала,що ми з нею, як риби.Вона голосно сміялась, той сміх летів до верху, а потім , його звук раптово топився у воді. Я і про це сказала мамі,вона ж мило всміхалася і вкотре мене назвала мрійницею. Та то ж добре, помітила про себе і тихо вийшла з будинку.
 Оля, як початківець малювання, своїми синіми оченятами ніби фотографувала все те, що бачила.Весела, добродушна дівчина, в свої шістнадцять років знаходила себе  у спілкуванні з фарбами.В основному масляні фарби збуджували її душевні почуття, сприйняття краси і звабливості до навколишнього світу.Дев’ять років,як дев’ять кроків минули швидко,лякав десятий клас, що далі? Правда, маючи друзів, щире спілкування відволікає від думок. Інколи хтось із хлопців жартома скаже,
-Ой, Олю, цей кирпатий носик із ледь помітним ластовинням та твої жарти,  хіба можна забути, як навіть і кожен  вже піде своєю дорогою.
Вона ж за словом у кишеню не полізе,
-То мене так сонечко любить, від нього маю подарунок, під його захистом.
   Серпневий ранок багатий на сріблі, золоті роси. Веселковим намистом переливаються, ще зелені трави під захистом посадки.
-Хе, ой , я ж босоніж… та нічого, це ж не вперше.
Розставляє руки, бігла, торкалася  кущів чорниці та струнких  по пояс молодих  кленів
-О, я, як пташка лечу. Гей братики,  прокидайтеся. Мене сонечко розбудило і вам пора. А то бач, заховалися під  старими шовковицями та серед темних, наче сердитих, як хмарна нічка, стовбурів грабів. А я здається виспалася, - мугикала під ніс.
  Порушивши тишу посадки, що тягнулася від дачних будинків до ставу, нарешті зупинилася. В її очах блиск радості і щастя,
-Як добре тут, всього двадцять кілометрів від містечка, не чути ні звуків сирен, ні літаків. Ось так би жити, як раніше. І щоб мій любий братик Максим повернувся з війни.
Раптом відчула легкий біль, ступню обволокло павутиння, в ньому декілька зовсім молодих гілочок малини вп’ялися в тіло. Швидко рукою, відчепила на ходу, зробила  кілька кроків вперед. Зачарована видом зупинилася.
  Ранок дозволив сонцю з’явитися у всій його красі. Воно наче всміхалося до неї. І в той же час, його проміння плавало по поверхні води, то за мить топилось  у ній. Її погляд блукав над водою, вже зупинився, вражена неймовірно красивою картиною. Це ближче до берега, в цьому місці був обрив, у воді побачила високі водорості.  По них кисневі кульки, як намистини у сні та враз зграйка мальків порушила їх спокій і кульки піднімалися вверх і зникали. На їх місті з’являлися нові, правда вже трохи менші за розміром.
Цікавість збентежила молоду душу, не могла відвести погляд.
-О-о-о… підводне життя таке тихе, цікаве,- сказала тихо.
Глибокий вдих, її голос порушив цю казкову тишу,
-Доброго ранку! Я Оля!-скільки мала сили вигукнула вона.
-Оля…Оля…ля…, -рознеслося по всій окрузі. Наче все стрепенулося. З переляку дві жаби кинулися у воду, вмить у мутній воді плавали балухаті чотири ока, ніби чогось чекали, що буде далі. 
-Ой, чудасія, які кумедні,наче чотири мінливі кульки на поверхні води.
 Привернув  увагу і шелест листя зі сторони чагарника, і зілля. Зовсім близько з’явився  чорногуз. Демонстративно стояв на одній нозі, другу потягнув і з нею ж розправив крило. Її обличчя вкрила мила усмішка.
-Ого! Та ти ж велетень, красень.
Від несподіванки,  в цей час тільки й могла  сказати.Та вчасно думка- Мені б  з тобою сфотографуватися та викласти в ютуб своїм однокласникам.
Чорногуз не злякався, але йому така компанія не до вподоби і він зник поміж зіллям.
В цей час, принаймні їй так здалося, прокинувся став. І вітерець, напевно той, що відпочивав у темному чагарнику і  світло зеленому зіллі, торкався води. Ледь-ледь помітні хвилі  злегка бризкали водою на піщаний берег. А далі, по ставу, де-не-де плескається риба, малі  і більші круги переливаються веселкою і губляться  по воді. Їх доганяють краплі, що здійнялися вище,
-О! Ніби в наздоганялки граються. Яка краса! –вирвалося з її вуст.
Примружила очі,  здалося край берега навпроти,човен повільно розрізає водяне полотно.Пливе в її напрямку, на ньому силует чоловіка.
-О, яка буде чудова картина, прошепотіла ледь чутно,-Це мій братик, повертається з війни, якби ж не забути цю уяву.
Відчула гучне серцебиття,
-Якби ж повернувся -  дай Боже!
Голос мами повернув до реального життя,
-Олю!Олю!
-О!Замріялася, пора йти.
Поверталася в будинок…мій порив до земної краси, на жаль, закінчився.
Зараз приїде електричка  і галасливі відпочивальники заполонять цей прекрасний світ.
  Вона в будинку… мама трохи сердито,
-Ой, доню - доню, одягнена лише в нижній білизні, не сором?
-Тю !Ми ж тут одні залишилися на ночівлю. Всі відпочивальники, рибалки, вчора по дамбі довгим рядком відправилися на станцію, я бачила. Ну, ще залишився  ставок, жаби, риби, чорногуз, якого бачила. Доречі, а  тато з відрядження тільки завтра приїде, кого соромитися і що тут такого?Ой стільки всього я бачила!
-Гаразд, присядь, поснідай.
Оля  виделкою відривала маленькі шматки омлета і відправляла в рот.Не поспішала, адже  треба було про  все побачене розповісти мамі.
Закінчуючи  свою розповідь підкреслила,
-Мамо та водичка, що веселкою переливається і той човен мене надихають написати картину.
-Ой-ой картину, щось не віриться.
-А що на річці човен, а в ньому наш Максимко, теж не віриться?
-Це доню, напевно казка, їм там, наразі дуже важко.
-Мамо, але ж казки теж беруться з життя.
Гаразд, моя фея-  мрійниця поснідала, запий чаєм.
-Дякую! А де мій мольберт, фарби?
-Як завжди в машині!- мати дивилася вслід доні, як  добре, хай мріє про краще, дай Боже , щоби все збулося!
                                                                        07.09.2024 р
 

ID:  1021769
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.09.2024 12:12:17
© дата внесення змiн: 10.09.2024 10:06:29
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 17 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, fialka@, Lana P., Надія Башинська, Веселенька Дачниця, Наталі Косенко - Пурик, Grace, liza Bird
Прочитаний усіма відвідувачами (140)
В тому числі авторами сайту (21) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Сара Ґоллард, 08.10.2024 - 16:58
Пречудовий твір. Написано із добром і надією give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна!Миру і добра! give_rose
 
Сокол, 12.09.2024 - 18:18
Чудово. Ви мене занурили в дитинство. Дякую. 16 22 23
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! 23
 
Галина Лябук, 10.09.2024 - 18:10
Чудова проза, як завжди, з цікавими й живописними описами природи. Цю тишу і красу гармонійно поєднали з героїнею і так майстерно передали в творі. Нехай все задумане Олею збудеться.
12 12 16 flo21 flo20 flo21
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за теплий коментар! give_rose
 
fialka@, 09.09.2024 - 14:51
16 Нехай мрії збуваються! 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! give_rose give_rose
 
Віктор Варварич, 09.09.2024 - 06:32
12 Дуже гарно! 16 give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! give_rose
 
Leskiv, 09.09.2024 - 06:24
12 Чудова, оптимістична життєва картина. Дякую give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! give_rose
 
Grace, 08.09.2024 - 22:26
Дуже гарно про життя. Потрібно навчитися жити сьогодні, мріяти, як дитина і нічого не відкладати на потім. Дуже сподобалося! Дякую Автору! 16 16 give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose 21
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже-дуже дякую! give_rose
 
Микола Холодов, 08.09.2024 - 20:20
12 12 12 Як завжди, з великим задоволенням прочитав Ваш прозовий твір. Чудово! Дякую. flo11 flo12 flo11
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! give_rose
 
ТАИСИЯ, 08.09.2024 - 18:55
Ниночка! Всегда удивлена!!!На этот раз - мои вкусы совпали! Романтика, живопись, Природа нас исцеляет и спасает! ВЕСЬМА ДОСТОЙНАЯ РАБОТА!!! hi hi hi 16 16 22 19 22 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Большое спасибо, Таичка! give_rose
 
Lana P., 08.09.2024 - 18:06
12 flowers 16 така лагідна проза, до душі...
Дякую Вам, пані Нінонько! Нехай натхнення не покидає Вас у нелегкі часи...
А у підводному світі і,справді, спокійніше, бо злі хвилі тільки назовні...цікаво спостерігати, бо кожен рід риб має свої рівні у воді, навіть, акули мирно плавають, а полюють тільки тоді, як голодні...
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дуже дякую за цікавий відгук! give_rose
 
Н-А-Д-І-Я, 08.09.2024 - 17:28
12 12 16 Гарний прозовий твір! Хай збуваються красиві мрії! love18 021 tender 9 flo36
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна пані Надійко! give_rose
 
16 16Дуже Вам дякую за цікаву, змістовну, актуальну прозу ros
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую п. Віро! give_rose
 
liza Bird, 08.09.2024 - 13:53
П.Ніно, я обожнюю вашу прозу. Маленька часточка життя у вас переросла в незабутню розповідь.Краса природи, думки і мрії дівчини зворушливо змалювали і залишили місце для роздумів. Натхнення вам! 16 16 16 flo21
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно. Щиро дякую п. Лізо! give_rose
 
Гарний твір. Життєво, зворушно і вміло передано. 16 12 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна п. Наталю! give_rose
 
О. Хвечір., 08.09.2024 - 13:27
12 Чудовий твір! give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
x
Нові твори
Asju - IX
Asju - VII
Обрати твори за період: