Раптом теперішнє втратило лік,
Зблякло минуле й прийдешнє.
Губи твої поцілунком обпік, -
Дві соковиті черешні.
Тіло в момент спалахнуло вогнем:
Сто́пи, і таз, і волосся.
Ми були ніччю, ми були днем,
Й все вже для нас відбулося.
Мліла в обіймах, рідна й проста,
Звірський збуди́вши голод.
Досі палають мої вуста.
Досі облизую солод.
