Я стою, дивлюся на небо,
Знаю, десь ти, як і я зараз
Через орбіту, дивишся
Точно так само, на небо
З небес не зводиш очей
Між нами небо й земля,
Бо я як і ти поруч, я як і ти скрізь
Падали зорі в долоні
І з’єднавши нас незримим павутинням
Нитка сплітає нас й кудись же заведе
і закручувалась щильно у вузлики
Так мене щодня, щоночі твоє кохання тримає…
Так тебе щодня, щоночі моє кохання тримає…
Зачіпав мене своїм поглядом, зачіпай
Зачіпала тебе своїм поглядом, зачіпаю
Говорив мені своїми зоряними очами, говори
Говорила тобі своїми океанськими очами, говорю
І торкаємося один до одного струнами душі,
То виник тонкий зв’язок між нами
У тиші ми залишили свої тіні
І знову разом зустрічаючи світанок
Хай знову судять нас, всі хто не любить,
Дивлячись на нас серед людей,
що тонуть, як і ми
в безодні злості, крізь роки
різних злетів та падінь у виру дна
Я стою, дивлюся на землю,
Знаю, десь ти, як і я зараз
Через орбіту, дивишся
Точно так само, на землю
З землі не зводиш очей
Між нами небо й земля,
Бо я як і ти поруч, я як і ти скрізь
Падали сльози в долоні
І з’єднавши нас незримим павутинням
Нитка сплітає нас й кудись же заведе
і закручувалась щильно у вузлики
Так мене щодня, щоночі твоє кохання тримає…
Так мене щодня, щоночі моє кохання тримає…
ID:
1008043
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.03.2024 12:56:51
© дата внесення змiн: 10.03.2024 23:28:01
автор: NaTa Ly
Вкажіть причину вашої скарги
|
