Колись розповім!;)
Періодами, коли пишу, в віршах залишаю частинку своєї душі.
Чекаю дня, коли собі скажу:
оця строфа, нарешті, досконала.
О, як тоді, мабуть, я затужу!
І як захочу, щоб вона сконала.
І як злякаюсь: а куди ж тепер?!
Уже вершина, де ж мої дороги?
(Ліна Костенко "Чекаю дня, коли собі скажу")
