Дивишся сумно у віконце,
Життя ніби спинилося,
Читаєш книгу про осінне диво,
Про пташку, про красу лісну.
Читаєш про Україну,
Про маленьку, неньку свою,
П’єш каву і ніби все добре,
А щось не те у душі...
Сонечко світить, пташка на дворі,
Вітерець, цвітуть осінні квітки.
І Наче намагаєшся жити,
А боляче від кожної новини.
