|
У темнім гаї спозаранку,
Коли у звірів час сніданку,
Розсілась Лиска за столом,
У животі, мов ріжуть склом,
Від голоду звело живіт,
Немилим став весь білий світ!
-Ну, де б дістати трохи їжі,
М'ясця, сальця чи рибки з ді́жі?
Піду до Вовчика-братка́,
Може він дасть мені шматка
І нагодує свою се́стру,
Бо в животі моїм оркестри!
Пішла до Вовка руда Лиска,
Хоч йти до нього і не близько.
А Вовчик йшов якраз до неї,
Сумний мав вигляд, невеселий.
Зустрілись на вузькій стежині,
Дорога то була єдина,
Лисичка зустрічі зраділа
І враз до Вовчика із ділом:
--Здоров був, Вовчику-братку,
Була я вчора на току,
Зловила курочок зо три,
Чубаті, гарні й кольори...
Могла б зловити трохи більше.
Я це зроблю пізніше ліпше,
Бо хочу завести я ферму.
Я для курей купила зерно́.
А хочеш, то пішли зі мною.
Улов поділимо з тобою.
Удень не варто йти на тік.
Вночі ми підемо в курник.
У той курни́к, було вже діло,
Яке давно вже відшуміло,
Лисичка вна́дитись хотіла,
Та ледь боки́ її вціліли!
Отримала і в хвіст, і в гриву!
Не розжилася на пожи́ву...
Як тільки в лісі звечоріло,
На порозі зашаруділо,
Сіренький Вовчик тут як тут!
Ось вже в дорогу вони йдуть.
Сторожі кур, мабуть, вже спали,
Бо наші друзі курей крали.
Під за́в'язку мішки напхали.
І враз п' ята́ми накива́ли!
Ділить курей домо́ва зранку.
Удвох зібралися на ґанку.
-- Ділить по правді важке діло!
Когось другого б обурила,
А ти, сіренький, мій же брат,
Тому послухайся порад.
Курей ми краще так поділим:
З мішків їх випустимо сміло,
А далі хай в курники йдуть,
Їх у нас два, курей вже ждуть...
Ось той, нехай буде моїм,
А той, що більший, хай - твоїм.
А ми з тобою просто ждім,
Чий оберуть собі за дім.
Розв'язуй, Вовчику, мішки.
- Я розшморгну́ їх залюбки! -
Сказав сіренький Лискин брат,
І виконав все в акурат*.
Повилітали всі горласті:
Чубаті, білі, попелясті, -
І що за дивне диво сталось?
Усі до Лиски поховались!
До Вовка жодна не добралась!
Чому? Ви ще не здогадались?
Як Лиска вміло ісхитри́ла,
Простачка у ду́рні пошила.
Вночі, коли Вовчок вже спав,
Зерно дістала із-під лав,
Доріжки аж до курника
Лисичка вправно насипа́.
Вовчок лиш розв'язав мішки,
Кури дзьобати почали.
І опинились водноча́с -
У курнику́ Лисички враз.
Чи ж можна вірити Лисичці,
Коли дурити в неї звичка?
Chara Vinna
05.04.2023
*в акурат - точно
ID:
983292
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.05.2023 11:52:06
© дата внесення змiн: 15.05.2023 13:16:35
автор: Chara Vinna
Вкажіть причину вашої скарги
|
