Зорі холодні квітли сьогодні.
В хованки грались, перекликались,
Золотом блисли, дзвінко сміялись.
Гасли й родились яскраві, нові.
Люди раніше не дивувались.
Зорі вмирали – люди сміялись.
Прагли бажанням долю віддати,
Раді й щасливі лягали спати.
Зорі холодні меркли сьогодні…
Тихо зникали, більше мовчали.
Сковані сріблом в тумані розтали.
Люди не знали – зорі вмирали.
Очі людськії стали беззорі,
Линуть до неба мрії прозорі.
Смерть і життя до молитви припали,
Душі врятовані світ обіймали.
Зорі тепліли, грілись сьогодні,
Світло зродилось в чорній безодні.
