Перисті хмари крали літепло.
Блакить сивіла, мінилося небо.
Шукала осінь кольорових днів,
Клялись дощі, що їм на землю треба.
А я шукала крапельку весни…
Весни, що вкрали нелюди – не люди!
Збагнула чітко:будуть весни й ми,
А ворогів,цих нелюдів, - не буде!!!
