«Привіт, чарівна, уже ранок
І сонце високо зійшло,
Ось твоя кава на сніданок
І ночі наче не було.
Я знову хочу цілувати
Твої і руки і вуста,
Бо хочу пристрастно кохати,
Чим є бажання висота.
Я хочу, і ти завжди знала,
Щоб ми кохали в унісон.
Я твій. Це я, ти упізнала?…»
Відкрила очі… це був сон.
Який красивий Привіт... 
...
дякую!
