Весна. Глибоке чисте небо
Пускає сонця теплий взір
Я їду але не до тебе.
Пейзаж чарівних наших гір
Мене спиняє. Зупинися
І оглянися, ти тут був!
Уважно в вікна подивися,
Це ж Бука, вперше тут почув
Голос її дзвінкий, чарівний,
Відчув її веселий сміх,
Легкий був шлях, не зовсім рівний
Але був перший знак для всіх,
Що доля вже готує спалах
І почуттів і відчуттів.
До тебе я не їду зараз,
Але приїду, як хотів…