В першім класі пам"ятаю,
вірш свій перший написала,
і подружкам прочитала,
і їх цим зачарувала...
І з тих пір пишу й пишу,
і,здається, не грішу,
і казки, вірші й пісні,
й до вподоби це мені...
В школі всіх я дивувала,
бо щодня я щось писала:
і серйозне, і смішне,
і веселе, й чарівне...
Жаль, що я не зберігала,
усе те, що я писала...
В творах я свої цитати
не боялась виставляти...
Вчителі мене хвалили,
однокласники любили,-
особливо все смішне,
і казали:"Пиши ще!"
І, звичайно, я писала,
своїх друзів забавляла...
Вчителі все розуміли,
і мене завжди хвалили...
В інституті, як навчалась,
то і там завжди писала...
викладачі мені казали,
що не той я фах обрала...
Математиком я стала,
її в школі викладала...
Про вірші не забувала,
і завжди я їх писала...
Щоб була я молодою,
не сиділа б і дня дома...
Пішла б я теж воювати,
Україну захищати...
Та, на жаль, я вже стара,
сили й крил в мене нема...
Тому дома я сиджу,
і вірші, й пісні пишу...
А бува пишу і прозу,
й передбачливі прогнози...
В інтернет їх виставляю,
і у ЗМІ їх висилаю...
Доки не було війни,
друкувались в ЗМІ вони...
Земляки моє читали,
і мене всі вихваляли...
Нині вже вірші свої,
я нігде не висилаю...
Бо ж війна нині іде,
І печаль, й біду несе...
Та ще віра в мене є,
наш народ не підведе...
Переможимо я знаю,
буде радість в нашім краї...
ID:
942848
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.03.2022 15:24:53
© дата внесення змiн: 20.03.2022 15:24:53
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
