Не плач, кохана, я з тобою,
Хоч поруч вже давно не сплю
Та над своєю головою
Ти чуєш часто: «Я люблю»…
Люблю тебе, немов повітря,
Що ти з коханням надала.
Я дякую тобі за квіти,
Що мені вчора принесла.
Залишила, поливши гірко
Сльозами, бо я не зумів
Уберегти себе, - я зірку
Нову на небі запалив.
Вона тебе оберігати
Від нині буде довгі дні.
Прости, що нині цілувати
Тебе лиш зможу уві сні…
