чи ти не знав, що все пішло погано
й наперекіс? але то – лиш для тебе.
а в мене все гаразд як було, так і є.
думаю тепер: було б тебе хвалити
як золоту дитину, але й застерегти
від всього непутящого й дурного, що до нього
ти вже тоді був виявляв надмірну схильність.
гай-гай! дивлюся, й аж самому страшно:
що з тебе стало? а я ж тобі казав:
втечеш від моїх настанов, та не втечеш від правди.
бачиш тепер, що недаремно щоразу, коли зустрічав,
я відбирав у тебе рішучість та переконаність,
ці небезпечні іграшки в руках у сліпих та немудрих.
згадую, як тепер: мокрі дахи непевности,
по них тарабанив веселий дощ наукової думки.
під твоєю дірявою стріхою, нехай безуспішно, ховалися
забагато людей, що могли б стати успішними дурнями.
я тобі не казав, та вони всі, напевно, бачили
якесь незвичайне світло у тебе в очах – еге?
я не вірив, що ти його втратиш, тому й залишив тебе
самого з твоїми оманами та мріями про нездійсненне
poles apart, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=5ciWB7VykII
