На ланцюжку гойдається прикраса.
Його цілуєш зично, напоказ.
Ти думаєш мене такий жест вразить?
Фальш сам себе заводить у екстаз.
Мій хрест в мені – одвічне перехрестя:
Направо, вліво, вгору, а чи вниз.
Одвічний вибір між жагою й честю.
Одвічний блюз життя, танок реприз.
Горизонтально блудить мозок скудний
Вліво – в минуле, вправо – в майбуття.
Реальність перехрестя, бачте, нудно:
Відсутні тут регалії звитяг,
І мрій нектар, що мимо вуст стікає.
Сховатися так хочеться в пласти.
Шлях вертикальний мало хто долає:
Не легко вгору по прямій іти.
Свій хрестик цілувала театрально,
Бажаючи пробити на сльозу.
Сама себе розчулила обманом.
Втішайся. Я свій далі хрест несу.
