Ти не зможеш його відпустить...
Навіть через сотні, тисячі літ
із пекельного раю...
Навіть, якщо він буде в труні,
Проголосиш: - Ні! Не відпускаю!
Він для тебе - той зоряний океан,
Він для тебе - те море єдине,
Він для тебе - надхнення, життя...
Він для тебе - коханий, він - милий.
А, до нього...Знаєш, ти не жила.
А від нього - не спиш, кляті ночі...
А від нього - кохання...Жива!
А від нього - закохані очі.
Ти не зможеш його відпустить...
Із тобою він завжди буде.
Про кохання почувши пісні,
- Він... Один? Він мене не забув?
Навіть через сотні тисячі літ,
Як і ти, про пекельний той рай,
що з'єднав на віки серця не забув.
Навіть, всупереч безліч "якщо"...
Він тебе нізащо не забуде.
