А моя ніч кудись спішить
Летять хвилини ніби птахи,
Так в кожну ніч - життя на плаху:
Ніби можливо щось змінить.
Торую пройдений вже шлях,
Були там друзі з ворогами,
Молитва спраглими вустами,
Душа і руки в мозолях.
Минулим не можливо жити
Серце із мрій будує трон,
У ночі завжди свій закон:
Любить в минулому бродити.
Буду чекати я на весну,
Коли повернуться лелеки,
Весна як ранок - недалеко,
Я від минулого воскресну.
Галина Грицина.
