Моя стежина стелиться до тебе,
По ній я так, неначе в казку йду,
І зорі посміхаються нам з неба,
Забув я всі нещастя і біду.
З тобою ми зустрінемось, любове,
Кохання світле, ніжне, чарівне,
Ми так чекаєм зустрічі обоє,
Я вірю, щастя нас не обмине.
Найкращі квіти я зберу для тебе,
Найкращі почуття вкладу в вірші,
Нам усміхатись буде сонце й небо,
Це буде свято спраглої душі.
І будуть зорі падати в долоні,
Кохання зігріватиме серця,
Не дивлячись на посивілі скроні,
Кохання будем пити до кінця.
Прекрасна пісня Андрію, ніжні почуття кохання переливаються з почуттями душі!!! Написано серем і душею!!! Бажаю пісні високого польоту, а вам щастя і любові, міцного здоров*я і Божої ласки!!!
Андрій Васильович,чудово написали,Є все -зміст, тема, мотив навіть уловив,та думаю якщо ви добавите ще хоча б один катрен пісня вийде душевна ,три мало,та ви в цьому розумієтесь набагато краще за мене.Щасти Вам.