Очі кольору каштанів —
Вечорові зорі —
Світять променем кохання
Ув осінню пору.
Янгол грає на сопілці
Юності мотиви,
Вітер шле вербовій гілці
Подув свій грайливий.
Листя дерева схилилось,
Як коса у тебе:
«Може, знак, — ми говорили, —
Розтлумачить треба?»
В келих приязні налито
Тільки теплі фрази.
Дай каштановості пити
Поглядом щоразу.
