Початок вкотре нової доби...
Що та несе ми поки що не знаєм.
Минулий день вже зник за небокраєм,
Комусь додавши слави чи ганьби.
Ще трішки і світанок забринить
У струнах ніжних "бабиного літа"
І сонце запалає на півсвіту,
Щоб хтось запам'ятав цю диво-мить.