Я порвав світлину, де ти і я.
Тебе ніколи не звав “моя”.
“Ти забудь мене!” – твій сердечний крик?..
В містечку – ніч, і у ній я зник.
Ти, можливо, тужиш. Тебе у сні
Учора Бог нагадав мені.
І волосся чорне, й красивий стан...
Таки десь взявся між нас обман.
Я б те фото склеїв, якби знайшов,
Тобі б пробачив твою любов...
