Вже й не чути соловя,
Де те суголосся.
Тхне болотом із Кремля,
Сходом пролилося.
Як до нас воно пливло,
Звідкіля взялося.
Що прорвало й потекло,
Г.вном розлилося.
Висить смуток угорі,
Німе безголосся.
Зайди в нашому шатрі,
І Украйна боса.
Осточортіла фігня,
Смогом затяглося.
Копняком, нехай звиня,
Пора гнати лося.
