Одинока Троянда,
Багряні пелюстки
Розцвіла, не бажавши,
Розгубить колючки…
Одинока Троянда,
Наче руса коса,
Потонула назавжди
В ній дівоча краса…
Одинока Троянда,
Зачаїлась в кущах,
Оповита плющами,
Міцно так по гілках…
Як душа босонога,
Що попала під сніг,
Не спізнавши кохання,
Доживає свій вік…
Одинока Троянда,
Наче я у житті
Багряніє самотньо
У пустій далині…
Як жебрачка чекає
Почуттів та добра,
Та свій шлях завершає
Не спізнавши тепла…
21.07.2020
#поезія_Іванна_Осос
