Весна на дворі в котрий раз,
Роки складає в теку.
У хглибині далеких трас,
Зустріла даль лелеку.
Додому манить далина,
Думки тривожні блудять.
Мов пресом давить чужина,
Затиснуло у грудях.
Невже у мріях лише знов.
Розкрили пащу верстви.
Дощем би впасти до дібров,
Й любов свою віднести.
Украйно матінко моя,
Позбав мене осуду.
Тривожить доленька твоя,
Тебе ж, я не забуду.
