В житті буває, що радіють вороги
У ньому знаємо, по - всякому буває,
Чи вранці встанеш не з тієї враз ноги
Як білу смугу чорна поміняє.
А вони тішаться, не думають про гріх
Твоє життя і кісточкИ вже "миють",
За спиною ти чуєш їхній сміх
Радіють, що комусь могилу риють.
Їх язики - немов зміїне жало
Кого кусати їм - нема різниці,
Тут головне, отрути щоб хватало
Вкусили - задоволені вже лиця.
Ех вороги, подумайте про завтра,
Бо є ще Бог і дивиться Він з неба,
Судіть своє життя - чуже не варто
Свої діла всі пригадати треба.
Бо не взували ви чиєсь взуття
І по чужих дорогах не ходили,
Чому чекаєте від когось каяття
В своїх гріхах, ви кайтеся щосили.
По-різному трапляється, буває...
Хай тішаться, що сил здається мало,
Я знаю - Бог завжди допомагає
Руками тих, у кого серце, а не жало.
Галина Грицина.
