Розмах потьмарення жахає,
Вдягли чорноризі хомут.
Із смертю влада нас вінчає,
Скував Украйну тихо спрут.
Війна гуде й не затихає,
Хрести, як боцики ростуть.
Рожок юд..ський серце крає,
До прірви Вкраїну ведуть.
Чи не пора до зброї браття,
Нуртує в грудях дика лють.
Гребуть усе, гребуть до шмаття,
На ешафот пора приблуд.
