Заплющу очі й вслухаюся в ніч,
Уповільню час, якого не спинити.
Життя і справді незбагненна річ,
Тендітна мрія, яку не кожному даровано здійснити.
Затамую подих й підрахую удари,
В душі світу ледь чутно биття.
Чутно кроки безжальної кари,
Лічені миті, щоб зійти зі шляху в небуття...
Вікторія Болібрух
ЧУДОВО
