|
ПРИСВЯТА ПОДРУЗІ (АННІ К .П.)
Я згадала, подруго шкільні роки!
Наше босоноге дитинство золоте.
Як у двох , у садочку грались ,росли...
Як одна , одній підставляли плече.
А пам'ятаєш , як ми бігли до річки
А там на піску , будували хатки.
Дві маленькі чічки, рум'яні щічки...
Співали ,над Дністром... Cлухали, явори.
А пам'ятаєш ,як ти прийшла у гості
З тобою , малювали казковий світ.
Як когут червоний догнав на помості
Втікали, від нього драпака через пліт .
Я згадую прекрасні роки у школі
Як одне яблуко на двох ділили
У снах ,бачу ці миті святкові...
На танці, ідемо молоді, красиві.
Ділили , радість і смуток з тобою...
Зустрічали ,ранню весну на землі.
Молодість ,сплила за бистрою водою
Лишила, найкращий спогад у душі.
Розійшлись, у світи дороги, путі
Розвела, нас доля на два береги.
Сниться, наш рай... юні літа молоді.
Як на роздоріжжі, ждеш мене ти.
Дякую, подруго що була у мене
Що знову, віднайшла тебе у житті.
Можу, нахилити небо для тебе
Найкращі слова присвятити тобі.
Попереду,у кожного своя доля
І багато ,не виміряних доріг.
Все,що відбувається Божа воля
Зводить,і розводить людей в розбіг.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
ID:
875760
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.05.2020 15:26:22
© дата внесення змiн: 13.05.2020 15:26:22
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
