Я обнім'у своїм словом тебе,
Нехай залишиться воно в душі,
Нехай росте там і живе
Десь в глибині, у глибині.
Я приласкаю тебе словом,
Таким банальним і простим,
І буду рада - стане дивом,
Величним і палким таким.
Слово сплететься з поцілунком,
Який нестиму іздаля,
З мого кохання терпким трунком.
Боюся лиш труїть уста.
