Розстелило життя шлях-дорогу торуючи щастям -
Ним був ти, мiй єдиний, намолений в Господа скарб.
Потопала в сюрпризах твоїх, наче Осiнь мiж листям,
Вiдкладала у серцi їх слiд бурштиновим намистом,
Щоб назавжди залишився в ньому глибокий слiд-карб.
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Уляни Дорош та Тараса Дороша (№29), з першого тому «Львівщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
07.03.2019 Португалiя
