Ми ще наблизились на крок,
До місця, де палає ватра.
І знов наслухались казок
Про те, що згадувать не варто.
Під небом, в холоді склянім
Летіли іскри, наче зорі.
Оповивав жертовний дим
Повільний хід сумних історій.
Ніч розставляла вартових,
На місяць вили менші браття,
І я, найменший серед них,
Рвав, листопад, твоє закляття.
