За три дні – осінь, і коропчики "підуть"!
В уху - пів-то́нну макоти́реньку* кладу!
Туди-сюди, цибулька, крапля з горіло́к,
А після – з вдячністю іда́ки - до дівок!
...А Мотря каже, що їй, гарній, не звикать
Казати: «Ні!» таким, як я, гостинчукам,
Які самі десь поїдять, не принесуть,
А ще й що має – доїдять й доп,ють росу...
Наступний раз, (з любов,ю бре́шу), що візьму
З собою юшку рибну, зварену, усю!
--Дивись, не втрапиш, і мій вийде чоловік,
Тоді ...швиденько позапрошуєш усіх!
...І Мотря знає, що їй юшку - занесу.
А ще і яблучок на вечір натрясу!
І що - не можу, як наїмся, бути – сам...
Скоріш би – осінь, рибця, й вранішня коса.
26.08.18 р.
*Макоти́ря - голова
ID:
804653
Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата надходження: 28.08.2018 07:02:36
© дата внесення змiн: 28.08.2018 07:02:36
автор: Юхниця Євген
Вкажіть причину вашої скарги
|
