Альоні
Ліг спати. Вбився за останні дні.
Валився з ніг. І закривались очі.
Та раптом ти сказала те мені,
Що сон зняло. І я не сплю півночі.
Молюсь за тебе. Думаю: що й як?
Як важко у розлуці! Важко дуже.
Ти — моє щастя, й туга ти моя,
І серця біль, о мій сердечний друже.
Безсонна ніч. І перший рейс мене
Везе до тебе, попри різні справи.
Колись вся ця доба розлук мине.
Бо маєм ми на вічну зустріч право.
23.02.2018, автобус Київ-Чернігів
