Можна, я Вас забуду,
Викреслю з думки й душі?
Ви ж моя найсолодша згуба,
Сяйво сонця і вдень, і вночі.
Можна, я Вас не згадаю,
Коли серце окутає біль
І, допивши мене до краю,
Знищить казку чарівних мрій?
Можна, я буду молитись,
Прошептавши її ім’я?
Щоби в щасті весь вік Вам жити,
А вона не була сумна.
Як же я Вас забуду,
Коли серце не зна пустоти?
Ви ж моя найсолодша згуба…
Відпущу, не спаливши мости.
13.06.2013
