ліс нашого життя
дерева мрії в небо
на гілочках кістках
залишене від тебе
твій дотик і тепло
у корені є пам'ять
як зачіску чоло
цілую все ще сам я
мій стовбур у крові
серцебиття сплетіння
ніякий буревій
не знищить це творіння
лиш в посуху вогонь
наші тіла з’їдає
і попелом з долонь
тих паліїв злітає
