Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: Забобон - ВІРШ
logo
Максим Тарасівський: Забобон - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Забобон

Яка нагода! Брати перезирнулися та зрозуміли одне одного без слів. Загалом-то бабуся заборонила їм користуватися човном, покарала так за якесь там чергове неробство-неслухнянство. Хлопці через те покарання не каралися, а ображалися, бо воно здалося їм надміру жорстким : літа в році лише чверть, тільки влітку й рибалити, як таке можна було втнути?! Та нині зранку на дачу причовгала сусідка, щось сказала бабусі, та хутко зібралася та рушила в місто, кинувши онукам, що по обіді повернеться та щоб вони самі давали собі раду зі сніданком і всім іншим і не здумали бешкетувати.

Хлопці притьмом витягли човна з хати – еге ж, човен гумовий, надувний, тому й зберігається в мішку під ліжком! – та почвалали з ним до берега. Там вони миттю накачали човен повітрям, спустили його на воду, покидали в нього вудки та решту свого рибальського знаряддя, а тоді й самі вмостилися на хитких надувних подушках. Та щойно вони взялися веслувати, як на березі з’явилася височезна постать і скрипучим голосом звеліла їм повернутися. Тітка! – і де вона взялася, вона ж була в місті та на дачу не збиралася? Ну, все, приїхали, кінець рибалці.

Однак все обернулося навіть гірше: тітка вирішила й собі порибалити з малими. Такого вони не очікували, почали щось белькотіти про кількість місць, вудок, черв’яків, риби в річці, а також і про нещастя, які зазвичай пов’язують із жінками на кораблях. Однак тітка тим часом спритно влізла в човен, тицьнула кудись поперед себе довгим тонким пальцем і наказала:
- Веслуйте!

І вони повеслували. Мілиною надувний човен сунув так плавно й тихо, ніби й не рухався зовсім, та щойно дістався глибини, почав розгойдуватися та підстрибувати, а на веслярів і тітку полетіли бризки. Дніпро тут справді був глибокий, ним гуляли чималенькі хвилі, а гумове судно по тих хвилях стрибало, наче норовливе лоша. Хлопці мовчки веслували, похмуро позираючи на тітку, а вона прискіпливо дивилася на річку, а тоді вигукнула:

- Якір! – і заходилася наживляти черв’яка на гачок, безпомилково або випадково обравши з купи вудок найщасливіше з братерських знарядь.

Якір – кілька цеглин у поліетиленовому мішку – важко шубовснув у чорну воду. Течія та вітер разом підхопили човна та бадьоро потягли його за собою. Тому коли якір досяг дна, якірний канат натягнувся потужним ривком; хлопці вже звикли до цього, тому заздалегідь взялися за розпечені сонцем гумові борти, а попередити тітку вони навіть не згадали: хто виходить в море, той має знати!

-Ой! – раптом скрикнула тітка, а тоді знову: - Ой-йой-йой!

Брати побачили простягнуту до них закривавлену руку та здригнулися, їм аж млосно стало. Замість черв’яка тітка наживила власного великого пальця; чималий гачок пройшов пучку наскрізь, а витягнути його назад було ніяк – на те гачки й мають борідки, аби риба з них не сходила. Риба або недолугі рибалки, які не знають, що…

Хвилі гойдали човна, човен хитав вудку, на яку впіймалася тітка, вудка смикала тітчин палець, а тітка без угаву репетувала. Хлопці видобули з брезентового мішка ножа та перерізали волосіння вудки, на якій теліпався тітчин палець. Ну й що? – вушко гачка також було завелике, аби протягнути його крізь рану, не туди й не сюди, а ще…

- Інфекція! – волала тітка. – На цих ваших ідіотських гачках і тупих черв’яках повно інфекції. В лікарню мене, негайно!

Тепер вони веслували до берега; хоча тітчин закривавлений палець із гачком виглядав моторошно, хлопці потай зловтішалися: хто тебе кликав, чого лізла… Вони сподівалися, що тітка вирушить до міста, а їх залишить у спокої, і вони повернуться до риболовлі. Однак на березі вона звеліла їм супроводжувати себе до лікарні; від болю її голос зробився таким нестерпно-пронизливим, що брати навіть не намагалися сперечатися. Схоже, сьогодні риболовлі не буде.

В лікарні все відбулося блискавично: хірург якимось сліпучим згустком металевого сяйва відтяв вушко гачка, видобув його з рани, вилив на палець мало не літр перекису водню, який шипів, як найкраще ситро, а тоді крикнув медсестру перев’язати палець і пішов собі.

Тітка на дачу більше не збиралася та потягла хлопців за собою додому, де й здала їх з рук на руки бабусі. Брати, як побачили стареньку, аж очі позакривали: зараз їм буде на горіхи за сваволю, хоча вони завдяки тітці й не порибалили зовсім. Однак жінки заходилися бідкатися над тітчиним пальцем, а про хлопців забули.

Брати вшилися на двір і заходилися обговорювати пригоду. Як вони не второпали, що треба відтяти вушко? Взяти обценьки абощо та клац! – на раз. Ну, тепер знатимуть, адже їхні пальці також час від часу ловилися на їхні власні гачки. А ще вони дивувалися тому, як спрацював давній забобон про жінок і море: постраждала сама жінка, еге ж, дивина, та й годі, виходить, забобон захищав жінок? Ну, все пусте, вже завтра зранку вони повернуться на дачу, знову візьмуться за риболовлю, хоча, здається, їм ще відбувати якесь там покарання. Та нині вони сподівалися, що тітчина травма та їхня участь у порятунку її пальця змусять бабусю забути про їхній неслух.

Та повернутися на дачу їм ще довго не судилося. Інфікована тітчина рана не гоїлася, тітка вередувала, бабуся клопоталася, наче йшлося не про палець, а про цілу руку або ногу, а про дачу та хлопців, здавалося, взагалі всі забули. Брати марнували час у дворі, пересохлому, спраглому, запорохнявілому серпневому міському дворі, та рахували, скільки днів літа їм залишалося. За всіма підрахунками, літа зосталася дрібка, і брати тихо зненавиділи тітку: літа в році чверть, як таке можна було втнути?! Ну от правду кажуть розумні люди: жінка на кораблі до біди! А ще вони сперечалися про той забобон: хоча «на морі» ушкодилася жінка, і тепер вона ж потерпала на суші, брати також зазнали втрат, адже їм доводилося нидіти в місті. Виходить, заборона бути жінкам на суднах мали підстави! 

І брати присягалися всіма клятвами, які знали, що ніколи не дозволять жодній жінці ступити на палубу їхнього гумового човна чи будь-якого іншого судна, яким спільно володітимуть. Хай навіть не наближаються!

…Коли аж у вересні брати рушили на дачу, вони від щастя і про давній забобон, і власні клятви аж забули. Хлопці навіть вирішили запросити бабусю на риболовлю: а ну, як старенька все ще пам’ятає про те невідбуте покарання? Та про те їм дізнатися не судилося: хтось вдерся до їхнього дачного будиночку та поцупив човна, схованого у мішку під ліжком. Це було єдине, що взяв невідомий злодій.

Вбиті цією втратою, примарністю надії на здобуття іншого човна, а ще незбагненною та непередбачуваною силою забобону, хлопці подалися на берег, видерлися на стару шовковицю край води та з сумом втупилися в дніпрові далі. Мовчанка над річкою панувала довго, аж доки брати чи не в один голос вигукнули:
- Ну що тоді було бабі не замкнути човна в хаті!!!

І там на шовковиці над водою брати відновили свої, вже колись принесені клятви, підсиливши їх такими жахливими та гучними карами, що в гіллі над їхніми головами зацвірінькали налякані пташки. Однак і ця нова присяга виявилася марною: нового човна вони так і не здобули, потім бабуся продала дачу, а згодом життя почало розводити братів, і розводило, доки не розвело остаточно.

…Хтозна, чи не через той давній забобон?

2017

ID:  746324
Рубрика: Проза
дата надходження: 16.08.2017 11:03:52
© дата внесення змiн: 17.08.2017 09:36:29
автор: Максим Тарасівський

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (346)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Вікторія Т., 09.10.2017 - 13:47
Все добре, але трохи розсіюється фокус. Ним міг би бути і забобон (згідно із заголовком), і безцеремонність дорослої людини, яка зіпсувала дітям літню пригоду, і те, як життя обманює наші сподівання (нещасний випадок, а потім крадіжка), і ностальгія за втраченим дитинством і колишньою братерською близькістю. Суть, я думаю, – в останньому, і можна було би більше на цьому сконцентруватись (а дещо випустити). Відчувається, що ви писали це оповідання одразу українською. give_rose
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 09.10.2017 - 13:59
Маєте рацію, фінал раптовой обірваний. Ніби це чернетка для більшого твору, на кшталт отих, які полюбляє Михайло Нечитайло писати. Треба поміркувати, можливо, оці оповідки про братів - частки цілого, прагнуть купи?
 
Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 09.10.2017 - 14:04
Не хочете знати, що можна скоротити (я знаю, ніхто з авторів цього не любить)?
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 09.10.2017 - 15:28
Чого ж. Хочу
 
Ulcus, 16.08.2017 - 11:34
цікавий твір. як ніби в дитинство потрапила."родзинку" вашу знайшла - багато у вас най-най-най ( то, певно, свідчить про щось у вдачі))))
щодо огріхів, то, якщо ваша ласка, зверніть увагу на такі моменти:
"сусідка, що сказала бабусі" - "щось", певне;
"бідкатися на тітчиним пальцем"
" а ще примарністю надії на здобуття іншого човна, а ще " - двічі чомусь;
"запросити бабусю із собою на риболовлю, що як старенька все ще пам’ятає" - риболовля пам'ятає? там проситься якийсь інший розділовий знак.
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 16.08.2017 - 11:39
Еге ж, правильно помітили, я хворію на підлітковий максималізм )
Дякую, зараз буду виправляти. Справді, дуже вдячний.
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 16.08.2017 - 11:41
певне, вже й не раді, що просили правити))))
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 16.08.2017 - 11:46
Та ні, що Ви, якби був не радий, так і би й сказав, я ж той... най-най-най відвертіший в цьому місті )
Ви ж самі знаєте, як тішить стороння увага до власних творів.
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 16.08.2017 - 11:48
smile 12 дякую за розуміння
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 16.08.2017 - 11:52
Зачекайте, не йдіть ще! Скажіть, прошу, а остання фраза тексту - не зайва? Як гадаєте?
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 16.08.2017 - 11:57
та ні, нехай буде. але я б туди ще якусь інтригу пустила - чи не через якийсь інший забобон?
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 16.08.2017 - 12:55
Ну, загалом, гадаю, другий забобон - це про неслух, втім, маєте рацію. Не вистачає тут несподіванки. А фінал міг би бути таким: "І там на шовковиці над водою брати урочисто відновили свої, вже колись принесені клятви, підсиливши їх такими страшними прокльонами та карами, що аж пташки над їхніми головами ображено зацвірінькали. Однак і ця нова присяга виявилася марною; хтозна, через отой давній забобон, а може, з інших причин, але нового човна вони так і не здобули, потім бабуся продала дачу, а ще згодом життя почало поволі розводити братів, і розводило, доки не розвело остаточно."
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 16.08.2017 - 13:05
як на мене - добре. ух, ви з мене таку поважну птицю зробили - сиджу і уявляю себе "сурйозним" редактором! biggrin biggrin biggrin три рази "розводило" - підшукайте синонім... бо щось вухо "мозолить" (хоч в третьому випадку).
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 16.08.2017 - 13:13
Нуашо... ) Гадаю, ця тавтологія нестрашна, не така, тобто страшна. А з фіналом біда, не відчуваю
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 16.08.2017 - 13:22
якийсь висновок про забобони проситься. шматочок філософії - чи то дитячої, чи особистої
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 16.08.2017 - 13:25
Та ні, висновок ні, то буде назідатєльно. Питання ще туди-сюди. Та й загалом - це ж не про забобони. Здебільшого проблема хлопців - не брати на себе відповідальність, вони завше знаходять винного. Наприкінці пригоди винною зробили бабусю, а потому - забобон, про що й сповістили фінальним питанням. Ну, звісно, так собі конструкція. П.С. Треба тексту давати полежати, днів зо два, зо три, а не публікувати негайно, гарячий та сируватий )
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 16.08.2017 - 15:39
висновок - не обов'язково повчання. то може бути інформація для роздумів. нехай і у формі запитання. автоматично висновком виходить те, що хлопців доля розвела. ще б однююююсіньке коротюсеньке речення... ай, Ок - не слухайте мене
 

ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  Бластінг
Лісник: - Дуже потужна піскоструменева обробка поверхні
Знайти несловникові синоніми до слова:  Опердень
Лісник: - Не той, кого обперділи, а скорочено "операційний день" - визначений час в банку, коли виконуються операції, записані на конкретну календарну дату.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Авізо
Лісник: - фінансовий документ з банківської сфери
Знайти несловникові синоніми до слова:  Кошторисник
Лісник: - Людина, яка створює кошториси - технічно-фінансовий документ обліку витрат виконання робіт на будівництві, ремонті, реконструкції, монтажі, пуско-налагоджуванні.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Немерть
anesstezia: - Маючи на увазі привидів, вампірів і загальну решту потойбічної нечисті (наголос на першому складі "не"). Не від мене термін, зізнаюсь, і не скажу вже, хто його спершу вигадав - але доста влучне слівце, здається? Хотілося би, втім, знайти дуже конкретні
Синонім до слова:  Бутылка
Svitlana_Belyakova: - пляшка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - дотлумачити
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - ляскати язиком
Синонім до слова:  Оповзень
Мирослав Хорват: - за́рва (для зсуву глини), шка́рпа (зсув з верхнім шаром грунту і дерев з кущами), бе́рдо (скеля з регулярними обвалами каміння)
Синонім до слова:  Відчуження
Маргіз: - Відчуження - самоізоляція, віддалення, дереалізація, знеособлення, відсторонення, інтравертність. Відчуження - зміна власника або ж володільця, перевласнення, "віджимання" без бажання (тобто без згоди власника чи володільця).
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оповзень
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олекса Удайко: - xoч з лиця воду nий! :P
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  Відповідальність
Окса555: - О, ви перейняли мою ідею написати текст без тексту?
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - гомонiти, балакати, висловлюватися, базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Синонім до слова:  Відповідальність
Маргіз: - Відповідальність - трудоголізм, працьовитість, самопожертва, здатність брати на себе найскладнішу роботу, максимальна витрата власних ресурсів часто - перебирання на себе чужої роботи, або ж - один за всіх.
Синонім до слова:  збагнути
valentinaaaa: - Я Валентина Ярошенко, так сталося, що тепер Валентина. Valentlna.... Валентинааа.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie