мене вже
криє і глючить
від цих нерозділених ранків
від цього осіннього сонця
від цього безпорадного світла
від цих невмілих потуг зігріти
не можеш зігріти - то не берися
так можна тільки вбивати
у серці птахів перелітних
і говорити що світ цей
повен любові
але любов ось
її несли мертві птахи у це холодне місто
щоб воно не замерзло від холодів
слова це мертві портрети
думок емоцій
які завжди зі мною
особливо щоранку
вони не знають хто я
хай навіть я їх собі привласнив
я просто слововласник
у цьому місті замало місця
для моєї недоторканості
тому
знайду собі словоохоронця
щоб оберігати найдорожче
щоб оберігати найдорожчу
пишу про Неї так
ніби Вона вже давно як
моя
пишу про Неї
живу для Неї
молюсь за Неї
щоб пам'ятала що світ
повен любові
і що любов ця не на крилах
перелітних птахів
а в наших о цій порі
таких переосінніх
таких майже зимових
серцях
...хай навіть Вона не зі мною -
молюсь щоб була щасливою
і живою
23 жовтня 2016 [21:41>
