Чарівна, усміхнена – зима
Прекрасна, уквітчана – весна
Таємнича і загадкова – осінь
Літо – жарке немов коханців постіль
Сніжить, летить у вирій пустота
І час, і мить нас в долі заплута
Розтопить лід той юности туман
Так ніжно, наче немовляти
Торкався сон, а не обман
Душа не хоче не кохати
Хурделить, стелить і все не мина
Росою стою променистий без вина
Згасає полум’я коли нема лози
Згубився промінь десь у хмарах
Нехай лиш радості течуть сльози
І оминаймо пошесть в чварах
