… променистий … .

Чарівна,  усміхнена  –  зима
Прекрасна,  уквітчана  –  весна
Таємнича  і  загадкова  –  осінь
Літо  –  жарке  немов  коханців  постіль
Сніжить,  летить  у  вирій  пустота
І  час,  і  мить  нас  в  долі  заплута
Розтопить  лід  той  юности  туман
Так  ніжно,  наче  немовляти
Торкався  сон,  а  не  обман
Душа  не  хоче  не  кохати
Хурделить,  стелить  і  все  не  мина
Росою  стою  променистий  без  вина
Згасає  полум’я  коли  нема  лози
Згубився  промінь  десь  у  хмарах
Нехай  лиш  радості  течуть  сльози
І  оминаймо  пошесть  в  чварах

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2016
автор: Андре Ільєн*